- наголошений
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до наголосити. || наголо́шено, безос. присудк. сл.2) у знач. прикм., лінгв.На якого падає наголос.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
наголошений
Смотреть что такое "наголошений" в других словарях:
наголошений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
амфібрахій — я, ч. У силабо тонічному віршуванні – стопа, що має три склади, з яких середній наголошений … Український тлумачний словник
наголошеність — ності, ж. Абстр. ім. до наголошений 2) … Український тлумачний словник
пентаметр — а, ч., поет. Віршова стопа, що містить рівні половини, в кожній з яких є два дактилі та один наголошений склад … Український тлумачний словник
скандувати — у/ю, у/єш, недок., перех. і без додатка. Чітко вимовляти наголошений склад у кожній стопі вірша. || Чітко і голосно вимовляти слова, поділяючи їх на склади … Український тлумачний словник
Вжиток за чинною граматикою — А. До першої групи належать лексеми, вжиток яких є згідним із чинною граматикою. Варіянтне написання тут виключаємо, оскільки воно не мотивоване семантичним богословським розрізненням. Рекомендуємо // Замість // Коментар блага (земні) // * дібра… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
